Настанови щодо роботи
Judge, T. A., Weiss, H. M., Kammeyer-Mueller, J. D. & Hulin, C. L. · 2017
Також відомо як: Job Satisfaction
Традиція досліджень ставлень до роботи розглядає задоволеність роботою як глобальне оцінювальне судження про свою роботу, тобто справжнє ставлення з когнітивним та афективним компонентами, а не як суму задоволеності окремими аспектами. Глобальний і аспектний підходи відповідають на різні запитання: аспектні вимірювання показують роботодавцю, що саме змінювати в роботі, тоді як глобальні краще передбачають такі наслідки, як плинність і продуктивність, ніж будь-яка сума за аспектами. Споріднене ставлення, організаційна відданість, відокремлюється від задоволеності та передбачає утримання працівників почасти іншим шляхом.
Рамка, що розглядає задоволеність роботою як глобальне оцінне судження про свою роботу, приємний емоційний стан, що виникає з оцінки своєї праці, відмінний від задоволеності аспектами (оплата, керівництво, колеги) і від настрою на роботі. Глобальні методики, як-от MOAQ-JSS, фіксують загальну оцінку безпосередньо, а не підсумовуванням аспектів.
- Джерело:
- Locke, E. A. (1976). The nature and causes of job satisfaction. In M. D. Dunnette (Ed.), Handbook of industrial and organizational psychology (pp. 1297-1349). Chicago: Rand McNally.
Пройдіть валідований тест, побудований на цій теорії
Читання про конструкт розповідає, що це таке. Валідований інструмент показує, де ви на ньому перебуваєте. Безкоштовно, результати за кілька хвилин.
Докази коротко
- Емпірична підтримка
- Сильні докази
- Реплікація
- Добре відтворюється
- Крос-культурний
- Переважно універсальний
- Метааналізи
- 30 індексовано
Ці оцінки підсумовують опубліковану літературу про теорію, а не якість окремого тесту, створеного на її основі. Це редакційні судження на основі наведених нижче джерел, і вони змінюються в міру накопичення доказів.
Історичний контекст
Вимірювання задоволеності роботою почалося з Хоппока в 1935 році й розвинулося через аспектні інструменти середини століття, зокрема Job Descriptive Index (1969) і Minnesota Satisfaction Questionnaire (1967), які домінували десятиліттями. Теорія афективних подій Брифа та Вайса в 1990-х і 2000-х роках поставила під сумнів суто когнітивне прочитання, показавши, що окремі події на робочому місці породжують настрої, які з часом формують настанови. Ювілейний огляд Джаджа та колег 2017 року узагальнив сто років доказів і розв'язав кілька тривалих суперечок, зокрема щодо скромного, але реального зв'язку між задоволеністю й результативністю.
Конструкти
Загальна задоволеність роботою
The global evaluative judgment of one's job as a whole — a pleasurable emotional state resulting from the appraisal of one's work (Locke, 1976) — measured directly rather than by summing facet satisfactions such as pay, supervision, or colleagues. As operationalized by the MOAQ-JSS (Cammann et al., 1983), it captures the overall verdict the job's pieces add up to; it moves more slowly than mood and is distinct from momentary affective states at work.
Інструменти
- Мічиганський організаційний опитувальник: субшкала задоволеності роботою(MOAQ-JSS)Cammann, Fichman, Jenkins & Klesh1983
Тести, побудовані на цій теорії
Практичне застосування
Задоволеність роботою та відданість є основними результатами опитувань працівників і стандартним критерієм оцінювання організаційних втручань. Задоволеність передбачає плинність кадрів, прогули, громадянську поведінку в організації та, на рівні підрозділу, задоволеність клієнтів і прибутковість. Метааналіз Джаджа та колег установив кореляцію між задоволеністю й результативністю на рівні близько 0,30, спростувавши давнє твердження, що щасливі працівники не продуктивніші, а також спростувавши сильнішу управлінську версію цього твердження.
Як це вимірюється
Вимірюється глобальними оцінними пунктами самозвіту та, окремо, шкалами аспектів; глобальні бали краще передбачають поведінкові результати, тоді як бали за аспектами вказують, що саме змінювати.
Критика та обмеження
Одно-пунктні та короткі глобальні міри зручні, але втрачають інформацію й сильно залежать від минущого настрою та контексту запитання. Задоволеність має суттєву диспозиційну складову: дослідження близнюків виявляють значущу спадковість, а задоволеність стабільна при зміні роботи, що обмежує, наскільки будь-яке організаційне втручання може її змінити. Дисперсія спільного методу завищує її кореляції з іншими результатами самозвіту. Є також заперечення з позицій критичної теорії: опитування задоволеності вимірюють пристосування до умов, бо люди знижують очікування в обмежених обставинах і повідомляють про задоволеність об'єктивно поганою роботою.
Ключові публікації
- Judge, T. A., Weiss, H. M., Kammeyer-Mueller, J. D. & Hulin, C. L.. (2017). Job attitudes, job satisfaction, and job affect: A century of continuity and of change. 10.1037/apl0000181
- Judge, T. A., Thoresen, C. J., Bono, J. E. & Patton, G. K.. (2001). The job satisfaction-job performance relationship: A qualitative and quantitative review. 10.1037/0033-2909.127.3.376
- Weiss, H. M. & Cropanzano, R.. (1996). Affective events theory: A theoretical discussion of the structure, causes and consequences of affective experiences at work.