Теорія самодетермінації
Deci, E. L. & Ryan, R. M. · 1985
Також відомо як: SDT
Теорія самодетермінації постулює три вроджені психологічні потреби: автономію, компетентність і причетність, задоволення яких необхідне для внутрішньої мотивації, оптимального функціонування та благополуччя. Теорія розрізняє автономні та контрольовані форми мотивації вздовж континууму від амотивації через зовнішню регуляцію до внутрішньої мотивації. SDT широко застосовують в освіті, охороні здоров'я, на робочому місці та в спорті, і вона має міцну емпіричну підтримку щодо універсальності базових психологічних потреб.
Мотиваційна теорія, зосереджена на потребах в автономії, компетентності та причетності як рушіях внутрішньої мотивації та благополуччя.
- Джерело:
- Deci, E. L., & Ryan, R. M. (1985). Intrinsic Motivation and Self-Determination in Human Behavior.
Пройдіть валідований тест, побудований на цій теорії
Читання про конструкт розповідає, що це таке. Валідований інструмент показує, де ви на ньому перебуваєте. Безкоштовно, результати за кілька хвилин.
Докази коротко
- Емпірична підтримка
- Сильні докази
- Реплікація
- Добре відтворюється
- Крос-культурний
- Переважно універсальний
- Метааналізи
- 60 індексовано
Ці оцінки підсумовують опубліковану літературу про теорію, а не якість окремого тесту, створеного на її основі. Це редакційні судження на основі наведених нижче джерел, і вони змінюються в міру накопичення доказів.
Історичний контекст
SDT виникла з експериментальної роботи Едварда Дісі на початку 1970-х років щодо того, як зовнішні винагороди можуть підривати внутрішню мотивацію («ефект надмірного виправдання»), опублікованої в його книзі 1975 року «Intrinsic Motivation». Теорію було формально викладено 1985 року, коли Дісі та Райан опублікували «Intrinsic Motivation and Self-Determination in Human Behavior», об'єднавши теорію когнітивної оцінки з ширшою організмічно-діалектичною рамкою. Відтоді теорія розвинулася в шість міні-теорій, що розглядають різні аспекти мотивації та розвитку особистості.
Конструкти
Внутрішня мотивація до пізнання
Engaging in an activity for the pleasure and satisfaction of learning, exploring and understanding something new (Vallerand et al., 1992, on Deci & Ryan's self-determination theory). The most autonomous end of the continuum: the activity pays for itself while it happens, and needs no outcome to justify it.
Внутрішня мотивація до досягнення
Engaging in an activity for the satisfaction of surpassing oneself and creating or accomplishing something (Vallerand et al., 1992). The fuel is progress that can be felt: the distance between what a person could do before and what they can do now, rather than any reward attached to it.
Внутрішня мотивація до переживання стимуляції
Engaging in an activity for the sensations it produces: absorption, excitement, the pull of material that carries a person along (Vallerand et al., 1992). The most state-dependent of the three intrinsic motivations, and usually the first to fade under exhaustion.
Ідентифікована регуляція
Acting because the activity serves goals the person personally endorses, even when the activity itself is not enjoyable (Vallerand et al., 1992). Extrinsic by definition — the reason lies in an outcome — yet self-determination theory treats it as the most sustainable of the extrinsic regulations, because the reason is the person's own.
Інтроєктована регуляція
Acting under pressure that has moved indoors: guilt, shame, self-worth and the need to prove something to oneself (Vallerand et al., 1992). Genuinely motivating and genuinely costly, it can produce years of effort alongside a persistent sense that none of it was enough.
Зовнішня регуляція
Acting for consequences that come from outside: pay, credentials, requirements, the expectations of others (Vallerand et al., 1992). The least autonomous of the regulations and the most fragile — it stops when the reward does — which says nothing against it, since it carries most of the world's obligations.
Амотивація
The absence of any intention to act: the person no longer sees a connection between what they do and what it returns (Vallerand et al., 1992). A construct of its own on the self-determination continuum, not the reverse of the six motivations, and read inverted from them — a high score is a signal worth respecting, not a trait to develop.
Інструменти
- Шкала мотивації до навчання NOESISNOESIS2026
Тести, побудовані на цій теорії
Практичне застосування
Теорію самодетермінації (SDT) широко застосовують в освіті для створення навчального середовища, що підтримує автономію й підвищує залученість студентів та результати навчання. У сфері охорони здоров'я втручання на основі SDT сприяють сталій зміні поведінки щодо здоров'я, підтримуючи автономну мотивацію до фізичних вправ, дієти та дотримання схеми прийому ліків. В організаціях SDT лежить в основі управлінських практик, що підтримують автономію й компетентність працівників, підвищуючи задоволеність роботою та продуктивність і зменшуючи плинність кадрів.
Як це вимірюється
Дослідження SDT використовують різноманітні методи, зокрема експериментальні маніпуляції підтримкою автономії, лонгітюдні дослідження, методи вибірки досвіду та крос-культурні опитування. Basic Psychological Needs Satisfaction and Frustration Scale (BPNSFS) і Learning Climate Questionnaire належать до найуживаніших інструментів.
Критика та обмеження
Найстійкіша критика стосується культурної універсальності: деякі дослідники стверджують, що наголос теорії самодетермінації на автономії відображає західний індивідуалізм і може не застосовуватися однаково в колективістських культурах, де взаємозалежність цінується вище за незалежність. Критики також зазначають, що широта теорії, яка охоплює шість міні-теорій, ускладнює її спростування, а розрізнення автономії як вольового схвалення та незалежності залишається концептуально складним. Деякі дослідники ставлять під сумнів, чи справді три базові потреби універсальні та вичерпні, чи варто включити додаткові потреби (як-от безпеку чи самооцінку).
Ключові публікації
- Deci, E. L. & Ryan, R. M.. (1985). Intrinsic Motivation and Self-Determination in Human Behavior. 10.1007/978-1-4899-2271-7
- Ryan, R. M. & Deci, E. L.. (2000). Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. 10.1037/0003-066X.55.1.68
- Deci, E. L. & Ryan, R. M.. (2000). The 'what' and 'why' of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. 10.1207/S15327965PLI1104_01
- Gagne, M. & Deci, E. L.. (2005). Self-determination theory and work motivation. 10.1002/job.322
- Ryan, R. M. & Deci, E. L.. (2017). Self-Determination Theory: Basic Psychological Needs in Motivation, Development, and Wellness.