Теорія суб'єктивного благополуччя
Diener, E. · 1984
Також відомо як: SWB · Life Satisfaction
Суб'єктивне благополуччя виходить з того, що благополуччя має оцінювати людина, яка живе це життя, а не зовнішні критерії, і що воно має три окремі компоненти: задоволеність життям (когнітивна глобальна оцінка), позитивний афект і негативний афект (два незалежні емоційні виміри, а не протилежні кінці одного). Незалежність позитивного й негативного афекту є найвагомішим емпіричним твердженням моделі: це означає, що зменшення дистресу і підвищення щастя є різними втручаннями з різними предикторами, і що людина може мати високі показники за обома водночас.
Теорія про те, що благополуччя найкраще оцінювати через власне когнітивне судження індивіда про задоволеність життям: глобальну, рефлексивну оцінку свого життя загалом, відмінну від миттєвого афекту або задоволеності конкретною сферою.
- Джерело:
- Diener, E., Emmons, R. A., Larsen, R. J., & Griffin, S. (1985). The Satisfaction with Life Scale. Journal of Personality Assessment, 49(1), 71-75.
Пройдіть валідований тест, побудований на цій теорії
Читання про конструкт розповідає, що це таке. Валідований інструмент показує, де ви на ньому перебуваєте. Безкоштовно, результати за кілька хвилин.
Докази коротко
- Емпірична підтримка
- Сильні докази
- Реплікація
- Добре відтворюється
- Крос-культурний
- Переважно універсальний
- Метааналізи
- 25 індексовано
Ці оцінки підсумовують опубліковану літературу про теорію, а не якість окремого тесту, створеного на її основі. Це редакційні судження на основі наведених нижче джерел, і вони змінюються в міру накопичення доказів.
Історичний контекст
Огляд Дінера 1984 року в Psychological Bulletin об'єднав розрізнену літературу в окрему галузь з назвою та структурою. Шкала задоволеності життям з'явилася 1985 року й стала одним із найуживаніших інструментів у психології; її свідомо обмежено глобальним когнітивним судженням, щоб афект можна було вимірювати окремо. Упродовж 1990-х і 2000-х років галузь поширилася на економіку та публічну політику, вплинула на національні рахунки благополуччя й настанови ОЕСР щодо вимірювання та надала докази для ефектів адаптації та зв'язку між доходом і щастям.
Конструкти
Задоволеність життям
A global cognitive judgment of one's life as a whole, reflecting the extent to which a person perceives their life circumstances as matching their personal standards and ideals (Diener et al., 1985). Distinct from momentary affect or domain-specific satisfaction.
Інструменти
- Шкала задоволеності життям NOESISNOESIS2026
Тести, побудовані на цій теорії
Практичне застосування
Міри суб'єктивного благополуччя є основою національної статистики благополуччя та економіки благополуччя, їх використовують для оцінювання політики там, де ВВП недостатній. У клінічних та організаційних умовах трикомпонентна структура допомагає обирати втручання: низька задоволеність життям за нормального афекту вказує на обставини й цілі, а високий негативний афект вказує на емоційну регуляцію. Для індивідуального самопізнання таке розділення запобігає поширеній помилці, коли відсутність дистресу вважають наявністю благополуччя.
Як це вимірюється
Вимірюється за допомогою коротких шкал самозвіту: глобальної шкали задоволеності життям (SWLS: п'ять пунктів) та окремих шкал позитивного й негативного афекту; результат подається у вигляді трьох балів, а не одного індексу.
Критика та обмеження
Доведено, що глобальні судження про задоволеність життям чутливі до минущих впливів, настрою, погоди, порядку запитань, безпосередньо попереднього пункту, що підриває їхню претензію бути стабільними оцінками. Адаптація означає, що методики частково відстежують недавні зміни, а не абсолютні умови, тому люди в об'єктивно поганих обставинах можуть повідомляти про високу задоволеність. Стилі відповідей систематично різняться між культурами (згода, екстремальні відповіді, норми вираження позитивних емоцій), що ускладнює міжнаціональне ранжування. Критики з евдемонічної традиції додатково стверджують, що задоволеність і приємний афект повністю оминають сенс, зростання та чесноти.
Ключові публікації
- Diener, E.. (1984). Subjective well-being. 10.1037/0033-2909.95.3.542
- Diener, E., Emmons, R. A., Larsen, R. J. & Griffin, S.. (1985). The Satisfaction With Life Scale. 10.1207/s15327752jpa4901_13
- Diener, E., Suh, E. M., Lucas, R. E. & Smith, H. L.. (1999). Subjective well-being: Three decades of progress. 10.1037/0033-2909.125.2.276